Рослини Червоної книги України. Підсніжник білосніжний.

ПІДСНІЖНИК БІЛОСНІЖНИЙ (П. ЗВИЧАЙНИЙ)

Galanthus nivalis L.

Родина Амарилісові — Amarylidaceae

А ви хотіли би знати, про що промовляють у лісі підсніжники похмурого весняного дня? Можливо, вони розповідають досі сонним деревам, як готувалися ще під снігом до зустрічі з ними, щоб розповідати їм про все, що діється навкруги. Про те, як в погожу днину пестить їхні листочки своїми променями весняне сонечко, як вмиває їх білосніжні пелюстки  дрібний дощик, як іноді лякає холодом колючий сніжок, як заспокоює і огортає темрявою ніч. Дерева у відповідь поскрипують та дивуються хоробрості та бадьорості своїх малих приятелів.

 А опалому торішньому листю підсніжники розповідають легенди:”Давно, коли люди були вигнані із раю, пішов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, дати надію на кращі часи, кiлька ажурних снiжинок перетворились на підсніжники. І з того часу ці маленькі тендітні квітки стали для людей символом надії, тепла і краси. А за  іншою легендою богиня Флора, роздаючи квітам карнавальні костюми, подарувала нам, підсніжникам,  білу сукню. Проте сніг також захотів взяти участь в карнавалі, хоч карнавальний костюм йому не передбачався. Як не просив він квіти поділитися костюмом, та ніхто не погодився: всі боялися холоду.  І тільки ми, підсніжники, вкрили його своїм хітоном. Разом кружляли ми у колі квітів, і нам так було добре разом, що не розлучаємося до цього дня".

Торішні листочки мовчить. Мабуть згадують, як ще кілька місяців тому красивим і щасливим тріпотіли на гілках...Цієї весни в бруньках чекають тепла наступні...  А підсніжник  щороку народжується знову… 

9 місяців під землею

Ця багаторічна трав'яниста світлолюбна та вологолюбна рослина росте в лісах та на галявинах. Цвіте в березні-квітні. Ніби з найтоншої порцеляни квітка підсніжника  складається з трьох внутрішніх і трьох зовнішніх пелюсток. Внутрішні, вдвічі коротші від зовнішніх, мають серцевидну виїмку та зелену плямку по краю, яка є сигналом для комах-запилювачів. Звичайно, ранньою весною комах не так вже й багато, тому  рослини пристосувались до самозапилення: квітка підсніжника завжди на­хилена донизу і при дозріванні струшений пилок завжди потрапить на маточку.  Плід – м’ясиста коробочка. Насіння кулясте, чорне, поширюється мурахами. Два сизуватих листочки виходять з цибулини разом з бутоном, після цвітіння розростаються, а до червня вони засихають та щезають із трав'яного покриву. Більшу частину року підсніжники дрімають цибулинами під землею. А восени цибулини прокидаються і починають дорощувати коріння. Цибулини отруйні, викликають блювання. Розмножується підсніжник насінням і вегетативно.

У цибулинах квітки містяться алкалоїди нівалін та галантамін,  вітаміни групи "В, С", гіркі, дубильні речовини, мінеральні сполуки (мікро- та макроелементи),  тому підсніжник  використовують як лікарську рослину.

Якби квіти могли говорити

З кожним роком кількість підсніжників у лісах катастрофічно зменшується, бо їх тисячами зривають, а той по-варварськи виривають разом з цибулинами для продажу.

Якби підсніжники могли говорити, ви б почули про те,

·         як вони задихаються від тисняви у сумках та ящиках,

·         як калічаться їхні квітконоси через обмотування нитками в букетах,

·         як потерпають від спраги, чекаючи поки змилостивиться якийсь перехожий, купить  і покладе їх у воду,

·         як востаннє бачать сонце, помираючи на смітнику...

 Хіба такої долі заслуговують ці  дивовижні квіти – перші вісники весни?

Щоб підсніжники й надалі сповіщали нас, що прийшла весна, пора відродження і оновлення, потрібно зовсім небагато:

- заборонити зривання квітів на продаж, викопування цибулин,

- не купувати квіти у вуличних торговців,

- посадити на грядці декоративні підсніжники, догляд за якими не складний.

Пам’ятаймо, щоб в природних умовах зацвів підсніжник, який виріс з насіння, необхідно чекати 15 років. Та чи не знищимо ми за ці роки останні рослини,  квіти яких в закритому стані нагадують краплю. Краплю дощу чи сльозину? Залежить від кожного з нас.

Підсніжник звичайний - рід багаторічних трав з родини Амарилісових . Латинська назва роду "галантус" (Galanthus) походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочна квітка" (оскільки колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Німці називають підсніжник "сніговим дзвіночком" (Schneeglöckchen) за те, що його квітка нагадує своєю формою дзвін. Французи його називають "той, що простромляє сніг" (Perceneige), а англійці - "сніжна крапля" (Snowdrop). Видова назва «ніваліс» означає сніговий. Уникаючи тавтології, українською мовою рослину називають підсніжник звичайний.